На запит Державної служби зайнятості експертами Програми розвитку ООН було проведено оцінку функціонування системи ваучерів в Україні та підготовлено рекомендації з її удосконалення.

Програма ваучерів почала працювати в Україні з 2013 року та була спрямована на осіб старше 45 років. Саме цій групі населення було надано можливість пройти безкоштовну перепідготовку за ваучером, за рахунок коштів Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття  та, отримавши нові знання, підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці. Проте програма виявилася не такою популярною, як очікувалося та не знайшла поширення серед населення.

У 2013 р., ваучери отримало  8,6 тис. працюючих осіб старших 45 років, у 2014 р. лише 5,7 тис. осіб, а за січень-лютий 2015-го – 267 осіб. Така статистика свідчить про необхідність та своєчасність заходів, які б сприяли ефективному впровадженню програми.

Для з’ясування проблем та перспектив розвитку ваучерної програми Державна служба зайнятості звернулася за технічною допомогою до Програми розвитку ООН. В рамках проєкту ПРООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні» наприкінці 2014 – початку 2015 рр. було здійснено оцінку функціонування програми ваучерів в Україні, проведено огляд відповідної міжнародної практики та підготовлено рекомендації щодо вдосконалення програми.

Результати проведеної оцінки, міжнародний досвід, а також рекомендації щодо подальших дій були обговорені на круглому столі «Програма ваучерів на навчання дорослих: аналіз ситуації, міжнародний досвід та перспективи» представниками  Міністерства  соціальної політики України, Міністерства освіти та науки України, Державної служби зайнятості, Федерації роботодавців України, Федерації профспілок України, наукових установ,  вищих навчальних закладів,  міжнародних організацій та ін.

«Через економічну кризу у 2014 році Україна втратила близько 900 тис. осіб економічно активного населення, обсяги зайнятості скоротились на 1,2 млн. осіб – до 18 073 тис, рівень безробіття зріс на 2%, або на 340 тис. осіб. Водночас, відбувається трансформація зайнятості і професійна якість робочої сили стає найважливішим стратегічним товаром. Через «розрив» в кваліфікаціях дорослого населення, люди старшого віку входять у групу ризику щодо працевлаштування. Так, серед працездатного населення України люди старше 40 років складають 50% у містах і 62% у сільській місцевості. Саме тому Державна служба зайнятості виступає найбільшим інформатором та консультантом щодо ваучерної програми. Ми зацікавлені в подальшому впроваджувати та розвивати сучасні інструменти підвищення конкурентоздатності робочої сили, особливо нових вразливих груп населення, як-от переміщені особи та учасники АТО. Для адаптації цих громадян необхідно, на наш погляд, в рамках ваучерної програми розширювати мережу закладів з необхідним переліком ліцензованих професій, збільшувати ліцензійні обсяги навчальних закладів за окремими професіями, а також активніше впроваджувати заочну та вечірню форми навчання для дорослого населення. Ми вдячні Програмі розвитку ООН в Україні за підтримку наших зусиль щодо покращення та розвитку ваучерної програми», – зазначила Наталія Зінкевич, заступник директора Державного центру зайнятості України.

«Підсумки оцінки ваучерної програми професійної підготовки осіб віком 45+ дають підстави стверджувати, що вона має значний потенціал і перспективи розвитку в Україні. Програма безкоштовного навчання за ваучерами надає можливість людям старшим 45 років покращити свою конкурентоспроможність на сучасному ринку праці, оскільки вони  здобували освіту за радянських часів при відмінній структурі економіки, за спеціальностями, які вже неактуальні. Ми раді вітати зміни до Закону України «Про зайнятість населення», прийнятті у березні 2015 р. згідно яких програму ваучерів  поширено й на певні категорії учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб. Сподіваємось, що й розроблені експертами ПРООН пропозиції сприятимуть підвищенню ефективності програми. Нам важливо підтримувати зміни, що сприяють соціальному залученню та трудовій інтеграції людей, зменшують бідність та соціальну напругу в суспільстві», – відмітила старший програмний менеджер  ПРООН в Україні Катерина Рибальченко.

«Проведена оцінка свідчить що, на жаль, концепція навчання впродовж життя ще не знайшла практичної реалізації. У суспільстві панують стереотипні уявлення, що навчатися у старшому віці вже пізно. При цьому ваучерна програма є реальним інструментом державної політики на ринку праці та освітніх послуг, що дає можливість зменшити освітню нерівність між поколіннями. Серед рекомендованих змін, які сьогодні обговорюються,  це розширення кола потенційних учасників ваучерної програми, наприклад, залучення до ваучерної програми осіб без професійно-технічної чи вищої освіти; розширення переліку професій та напрямів підготовки; а також поширення програми ваучерів на інші сфери», – зазначила Лідія Ткаченко, експерт Проєкту ПРООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні».

«За результатами соціологічного опитування, було встановлено, що провадження ваучерної програми на етапах консультування та видачі ваучерів державною службою зайнятості організоване достатньо добре. Переважна більшість опитаних користувачів висловили задоволеність повнотою наданої інформації та комфортністю спілкування із співробітниками центрів зайнятості. Але не всі отримані ваучери у подальшому використовуються. Результати дослідження показали, що основною причиною невикористання виданого ваучера є проблеми з підбором підходящого навчального закладу. Хоча навчальні заклади і зацікавлені брати участь у ваучерній програмі, проте не всі пропонують програми навчання, зручні для дорослого працюючого населення», – доповіла Катерина Нагорняк, соціолог Українського інституту соціальних досліджень ім. О.Яременка.

«Розвиток ваучерної системи  має стати складовою реформи національної політики на ринку праці в частині активних програм. Ми рекомендуємо проведення реформування програми ваучерів в три етапи. На першому етапі (2015–2016 рр.), у короткостроковій перспективі, зосередитися на аспектах, що не потребують додаткового фінансування:  покращити інформування про програму; переглянути порядок встановлення переліку професій та напрямів, за якими може здійснюватися перепідготовка  в межах ваучерної програми; передбачити доступ до ваучерної програми самозайнятих осіб та ін. Середньострокові заходи другого етапу (2017–2018 р.), вже потребують фінансової підтримки. На цьому етапі пропонується переглянути умови програми: розширити вікові рамки учасників, передбачити фінансування транспортних витрат, пов’язаних із навчанням, для мешканців сільської місцевості; запровадити систему моніторингу та оцінки програми та інші.  Заходи довгострокової перспективи  (з 2019 р.) передбачають розширення меж програми та можуть бути запроваджені тільки у разі збільшення  фінансування. Наприклад, покриття за рахунок ваучера навчання на робочому місці або стажування; субсидування заробітної плати, приміром, для працевлаштування людей з інвалідністю або з низьким освітнім рівнем та довготривалих безробітних», – резюмувала Олена Іванова, керівник проєкту «Підтримка реформи соціального сектору в Україні».

Додаткові матеріали:

1. Матеріали круглого столу щодо ваучерів.
2. Презентація «Функціонування системи ваучерів в Україні».
3. Презентація «Огляд міжнародного досвіду».
4. Презентація «Перспективи вдосконалення ваучерної системи».
5. Презентація «Програма ваучерів в Україні: аналіз ситуації».

Довідки:

Олена Іванова, +38 0503321138, olena.ivanova@undp.org

****

Проєкт Програми Розвитку ООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні»

Проєкт надає підтримку Урядові України та Міністерству соціальної політики України в прискоренні впровадження реформ у соціальному секторі та досягненні коротко- і середньострокових цілей соціально-економічного розвитку України. Протягом дії проєкту  з 2011 року було підготовлено пропозиції до пенсійної реформи, адміністративної реформи в соціальній сфері, оптимізації діяльності установ, що надають соціальні послуги, розроблено понад 30 нормативних документів.

За сприяння Проєкту понад 2000 представників структурних підрозділів з питань соціального захисту та надавачів соціальних послуг з усіх регіонів України пройшли навчання щодо планування, управління та надання соціальних послуг (зокрема з оцінки потреб громади в соціальних послугах, соціального замовлення, контролю якості, стандартів, обізнаності громадськості, розрахунку вартості соціальних послуг, управління діяльністю територіальних центрів, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам тощо).

Консультаційну підтримку було надано  місцевим органам влади всіх  регіонів України з питань впровадження соціального замовлення; місцевим органам влади та соціальним службам в пілотній  Полтавській області для апробації моделі інформування громадськості про соціальні послуги.

Орієнтуючись на нагальні потреби, підготовлено 4 дорожні карти для внутрішньо переміщених осіб, випущено методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги переміщеним особам.

Аліна Стеценко