Національна Асамблея людей з інвалідністю України, відповідно до листа Міністерства соціальної політики України розглянула проєкт наказу Мінсоцполітики «Про затвердження Порядку моніторингу забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації та оцінювання якості надання послуг особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, іншій особі» та не погоджує його з наступних причин.
Пунктом 2 Порядку встановлено мету проведення моніторингу, зокрема оцінювання поточних результатів, виявлення труднощів, визначення проблем, надання рекомендацій для їх усунення, удосконалення системи забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, надання послуг,зокрема реабілітаційних та з ремонту ТЗР тощо. При цьому встановлені в п.5 Критерії оцінки якості надання послуг особі з інвалідністю та іншим категоріям є відсоток скарг та своєчасність надання послуг та надання гарантійного ремонту, що не в повній мірі відповідає заявленій меті. На наше переконання, критерії оцінки якості послуг повинні бути розширені, зокрема: доступність послуги (фізична, інформаційна, чи було здійснено підбір ТЗР, сумісність ТЗР, адаптація, навчання, реалізація права вибору, своєчасність фінансування, доставка ТЗР тощо); наявність кваліфікованого персоналу, що здійснюють підбір ТЗР тощо.
Пункт 3 Порядку визначає, що моніторинг проводиться шляхом аналізу даних ЦБІ та опитування, які здійснюються органами соціального захисту населення, територіальними відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів та безпосередньо Фондом соціального захисту інвалідів. Вважаємо, що до функцій моніторингу територіальними відділеннями Фонду включені функції які не зовсім відповідають його повноваженням та дублюються з функціями органів соціального захисту населення. Наприклад, пункт щодо потреби у ТЗР (формує собез, а не Фонд); дотримання органами соціального населення термінів укладання та підписання договорів, їх підписання з моменту отримання від підприємств належним чином оформлених договорів.. .тощо ( яким чином можна здійснювати моніторинг виконання не будучи підписантами договору і не маючи повноважень на контрольні функції перевірки діяльності органів соціального захисту населення). За результатами проведеного моніторингу складно встановити індивідуальні порушення у забезпечені ТЗР та контролювати усунення цього порушення.
Також п.З. п.4. Порядку передбачають, що органами, які здійснюють моніторинг проводиться опитування отримувачів ТЗР, зокрема за допомогою телефонного зв’язку або на особистому прийомі в приміщенні державного органу, відвідування за місцем проживання. При цьому не встановлено кількість таких опитувань (кожного отримувача чи вибірково/ не менше певного відсотку).
Звертаємо увагу, що проєкт постанови не передбачає залучення громадянського суспільства, зокрема осіб з інвалідністю й організацій, що їх представляють до процесу моніторингу. Це суперечить принципам Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.