Інформаційна доступність

25 Липня 2017 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

З лютого до липня тривав перший етап волонтерського проєкту «Детектор веб-доступності», який ініціювала громадська організація «Всеукраїнський Інтеграційний Рух «ВІР в Україну». Основною метою проєкту було перевірити сайти центральної органів влади на їх доступність для людей з порушенням зору. Ця волонтерська ініціатива несподівано набрала обертів та продемонструвала суспільству позитивні зрушення. 7 липня відбувся прес-брифінг в Українському кризовому медіа-центрі, на якому голова ГО «ВІР в Україну» Олена Олійник разом з керівником проєкту Дмитром Поповим та іншими активістами розповіли про існуючі проблеми з інформаційною доступністю веб-ресурсів в Україні та перші результати, яких вдалося досягти разом.

13 Липня про проєкт «Детектор веб-доступності» завдяки сприянню народного депутата України Віталія Корчика почули і на брифінгу у стінах Верховної Ради.

Пропоную вам, шановні читачі, змістовну та цікаву розмову з організаторами та учасниками волонтерського проєкту «Детектор веб-доступності», яким дійсно вдалося вже досягти значних результатів.

– Олено, як виник проєкт «Детектор веб-доступності», хто ще є причетним до його створення?

– «Я дізналася про цю проблему безпосередньо від людей з глибокими порушеннями зору. Ми відразу почали думати, як можемо посприяти її вирішенню. Ми довго шукали людину, яка б не лише розумілася в програмуванні, а й знала тонкощі користування Інтернет-ресурсами людей з порушеннями зору. Діма Попов, відвідує один з соціальних проєктів, ініційованих нашою громадською організацією, EnglishTheEasyWay. На одному із занять з англійської, ми порушили цю тему. Я запитала у Діми, чи міг би він переглянути якийсь веб-сайт Міністерства і дати оцінку його доступності для незрячих людей. На що Діма відповів: “Так, звичайно.”. З цього моменту виписали перелік веб-сайтів центральних органів влади, придумали назву проєкту, створили спільноту у соціальній мережі і закипіла робота.

– Дмитре, що надихнуло вас взяти участь у проєкті «Детектор веб-доступності»?

– Я тривалий час працюю у сфері веб-розробки, тому питання недоступності мені знайомі давно. Коли я помічав, що на сайті щось не працює чи є певні недоліки, я писав у групу технічної підтримки {Support}. Були випадки, що відповідали на мої зауваження та виправляли їх. Неодноразово я порушував проблему недоступності на Facebook, інших соціальних мережах та брав участь у веб-конференціях, де порушувалися питання мережевої доступності.

Коли до мене звернулась Олена Олійник – голова Громадської організації «Всеукраїнський Інтеграційний Рух «ВІР в Україну» із пропозицією створити цілеспрямований проєкт з інформаційної доступності, звичайно, я погодився. Ми придумали спільно з Оленою назву «Детектор веб-доступності», змалювали візію проєкту і почали працювати над його втіленням в життя.

– Розкажи, чому для перевірки обрали саме сайти центральної виконавчої влади?

– Справа в тім, що комерційні сайти по закону не зобов’язані дотримуватися усіх необхідних норм та вимог щодо інформаційної доступності. Натомість сайти міністерств та інших центральних органів влади згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1302 зобов’язані забезпечити доступність інформації, що міститься на офіційних веб-сайтах, для користувачів з вадами зору та слуху.

Посилаючись на цю постанову, ми перевіряли на доступність вище зазначені сайти і коли помічали недоліки, надсилали їм свої рекомендації для виправлення.

– Як відбувалася перевірка сайтів і чи довго чекали на відповіді від міністерств?

– Я разом ще з одним  волонтером проєкту Володимиром Пирогом протягом місяця перевіряли всі 25 сайтів на доступність, перелік яких ми узгодили разом з командою. Зокрема, це сайт Верховної Ради України, сайт Кабінету Міністрів України, сайт Президента України та сайти усіх міністерств.

Там, де були виявлені недоліки – надіслали свої конкретні рекомендації і потім дали час на їх виправлення. Вагомим є те, що до проєкту «Детектор веб-доступності» долучився і надав свою підтримку народний депутат Віталій Корчик. Саме від його імені ми надсилали депутатські звернення, на які міністерства були зобов’язані надати ґрунтовну відповідь протягом 10 днів, згідно з вимогами Закону. Третім етапом стала контрольна перевірка, в якій ми зробили висновки чи дослухались до наших зауважень чи залишили все так, як і було на початку.

– Як ти гадаєш, якби люди з порушенням зору гуртом піднімали питання доступності не лише в інформаційній сфері, а і в решті галузей, якби колективно захищали та відстоювали свої права та керуючись законодавчими нормами вимагали належних умов та послуг, які прописані у чинному законодавстві, чи відбувалися б зрушення в їхньому житті без підтримки політичних сил?

– Так, я гадаю, що зрушення, безумовно, відбувалися б, але не так оперативно, як це вийшло в нас. Наш проєкт «Детектор веб-доступності» продемонстрував, якою, насправді, дієвою та ефективною може бути співпраця громадських активістів, волонтерів, політиків та представників органів влади. Бо інколи важко достукатися і бути почутими. Пригадуючи конференцію «Webstandardsdays», яка присвячувалась вебтехнологіям, на якій я виступив з доповіддю про доступність і після мого 20-хвилинного спічу, по завершенню конференції, я більше години відповідав на запитання своїх колег, які насправді готові робити сайти якісними та доступними, але при цьому, вони не знають про те, що є така проблема і що серед користувачів можуть бути люди з порушенням зору.

Тому порушувати проблемні питання серед громадськості, справді, важливо.

Головною метою є не цілковита доступність українського Інтернету, а привернення уваги суспільства до існуючої проблеми. Тому якби самі ж користувачі частіше писали б у підтримку серверів, провайдерів, банків про те, що та чи інша послуга недоступна чи ще щось не працює, гадаю, що працівники швидше на це реагували і намагалися виправити існуючий недолік.

Звісно, що на ринку послуг жодна компанія, фірма чи магазин не хоче втрачати свого клієнта, тому якщо не одна людина а 5 – 10 повідомляють, що та чи інша послуга для них є недоступною, власникам є над чим замислитися, тим більше це свідчення того, що їхня продукція чи послуга користується попитом.

– Які критерії треба враховувати веб-розробникам при створенні сайтів?

– Взагалі існує стандарт WCG20, це документація, в якій описані вимоги та норми при розробці та створенні сайта. Якщо говорити в загальному, то потрібно зважати на наступні вимоги:

Усі елементи повинні мати текстові позначки, тобто, якщо створюється будь-який графічний елемент до нього обов’язково прописується текстова позначка.

Правильне використання тегів, йдеться про те, що Html–мова розмітки сторінки, має конкретні правила: певний тег використовується у заголовку, певний тег – у посиланні і т. д. Тому усі теги Html повинні використовуватися за їх призначенням.

Для наочної уяви наведу такий приклад:

Розробник хоче зробити великий шрифт у повідомленні і пише: «Увага!» і далі подає інформацію за текстом, при цьому використовує тег заголовку. Це хибна спроба, тому що для цього не треба використовувати тег заголовку, а просто збільшити шрифт. Трапляється і, навпаки: є заголовок статті, який треба оформити як заголовок, а розробник просто збільшує шрифт. В такому випадку складно працювати з програмами екранного доступу.

Перевірка сайту з клавіатури.

Існує помилкове твердження, що всі вміють користуватися «мишкою», але це не так!

«Мишкою» не можуть користуватися люди з порушенням зору та люди, у яких є порушення моторики, тому важливо тестувати свій сайт з клавіатури.

-Будь ласка, назви Топ-5 сайтів центральних органів влади, які зараз є повністю доступними для людей з порушенням зору?

– Це сайти Національного антикорупційного бюро України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства інформаційної політики України, Міністерства оборони України і Міністерства юстиції України.

– Які майбутні напрямки діяльності волонтерського проєкту «Детектор веб-доступності»?

– Я завжди дотримуюсь думки, що бізнесу потрібно робити свої сайти доступними, бо їхніми клієнтами є також люди з порушенням зору. Тому в подальшому є плани перевіряти, у тому числі, сайти приватних компаній.

Але, безперечно, ми будемо продовжувати перевірку й інших виконавчих органів влади, таких як обласні та міські державні адміністрації, а також органи самоврядування. Це – важливо, тому що люди повинні мати можливість брати участь в обговореннях регіональних ініціатив, ознайомлюватися з роботою та рішеннями місцевих органів влади.

Звичайно, в подальшому за наявності вільного часу я і далі буду займатися проєктом «Детектор веб-доступності» і братиму участь у проєктах, які спрямовані на створення безбар’єрності та доступності.

Ми дякуємо команді ГО «ВІР в Україну», НДУ Віталію Корчику та особисто Дмитру Попову за їх роботу, за те, що їм вдалося підняти і зрушити з місця питання інформаційної доступності для людей з порушенням зору в Україні.

Як зробити сайт доступним можна знайти в короткій інструкції на сайті: accessibility.in.ua.

Приєднуйтесь до спільноти «Детектор веб-доступності на Facebbok: https://touch.facebook.com/groups/945102428959711

Леоніда Пономарьова